Вам здається, що світ кудись котиться, і напрям обирали зовсім не ви. Або ж мова лише про ваш особистий світ, та від цього не набагато легше. Всі світи як світи, існують собі спокійно, от тільки з вашим коїться невідомо що, і це добряче втомило.
Та про чий би світ не йшла мова – ваш особистий або той самий, що кудись котиться просто у всіх на очах, хочеться лиш одного: віри в свою здатність пережити ці складні часи, не давши собі втратити надію на краще. В ідеалі, щоб з’явилися нащадки (або ми самі) з майбутнього та урочисто вручили послання : «Протримайся ще цей день/місяць/рік, і тоді все піде на лад». Але є й інший, набагато менш фантастичний спосіб повірити у сили, пережити складні часи та витримати усі випробування .
Попередній матеріал: Культура страждання, або «чому ти такий щасливий?»
Зізнайтесь собі чесно у тому, що відчуваєте
Простіше кажучи, якщо ви переживаєте складні часи, і вам погано – не боріться з негативними емоціями, не ховайте за фасадом незворушності, а навпаки, відкрийте їх та пустіть на них світло. І перш за все, зрозумійте, що саме завдає вам занепокоєння – адже від цього залежатиме, що слід робити далі. Кожне з переживань – не просто неприємна емоція, а цілий симптом, який скаже вам правду про те, що відбувається всередині. Ретельне приховування негативу може призвести до депресії, відкритість – до звільнення від нього, або хоча б полегшення.
Припиніть хибну боротьбу
Образ людини, що бореться з вітряками, може бути комічним лише доти, доки ми не впізнаємо в ньому себе. Адже це саме те, чим ми займаємося, коли намагаємося ціною внутрішніх ресурсів подолати всі світові катаклізми, проблеми, конфлікти та штормові попередження. Десь у глибині нас спрацьовує невидимий важіль, який створює почуття, ніби якщо ми поринемо в переживання всім серцем, активно (або не дуже) виявлятимемо невдоволення, боротимемося подумки і словесно, то гнітюча ситуація перестане існувати. Звичайно, якщо подивитися збоку, то легко зрозуміти, що так нічого не вирішується, але для цього треба відсторонитися і стати спостерігачем. Якщо проблему можна вирішити – про неї не варто турбуватися, якщо не можна – турбуватися безглуздо.
Не заспокоюйте себе прикладами із життя інших людей
Адже кожен має свій життєвий досвід. Ми часто згадуємо людей, які мають ще більш значні проблеми, переживають більш складні часи (не важливо, чи знаходяться вони поряд з вами або зі зворотного боку планети, у цьому столітті чи в минулому), і намагаємося переконати себе, що наші занепокоєння на їхньому тлі абсолютно безглузді. Але подібні умовляння, як правило, лише залишать додатковий гіркий осад у вигляді почуття провини, а головного переживання не позбавлять. Інша річ, якщо ви перегляньте ситуацію в цілому і зміните до неї ставлення: може, вона і справді не варта ваших нервів?
«Все проходить, і це мине»
«И это пройдёт»
Так, за легендою, звучав напис на перстні царя Соломона. Чи стане все ще гірше, ніж було, чи станеться саме так, як ви очікували – передбачити складно. Однак, напевно відомо те, що таким, як все є зараз, вічно лишатись не може. Адже саме ця ілюзія змушує нас жити за крок від розчарування та депресії: коли здається, що так триватиме вічно. Але варто відновити спогади різного ступеня давності, як відразу вдасться зрозуміти, що відтоді, як минуло десять років, п’ять чи рік, все стало на порядок іншим. І ви також справлялися зі складнощами, просто не пам’ятаєте про це. Тепер саме час. Сприймайте як квест і кожного разу запитуйте себе: «навіть якщо зараз від мене мало що залежить, все ж таки цікаво, чим все обернеться?»
Що хорошого, незважаючи ні на що?
«Навіть якщо ви на дні, сонце над вашою головою все одно освітлює шлях нагору».
При спробі розглянути півтони, позбавившись ярликів «чорне» і «біле», стане зрозуміло, що у світі немає нічого в чистому вигляді: золото має пробу, паливо – октанове число, а життя – погані та добрі дні, всередині яких є світло і темрява, сумні та світлі миті, засмучення та приємні бонуси.
Коли в дитинстві, граючись, ми падаємо, то іноді просто не відчуваємо болю: настільки він непомітний за загальним захопленням. Коли ми вирушаємо в довгоочікувану подорож, ігноруємо дрібні неприємності, які можуть супроводжувати нашу пригоду. Все це згадується вже тоді, коли відновлюється загальна картинка, і ми вигукуємо: «Як можна було таке забути?». Так само і з негативними переживаннями: доки ми перебуваємо у стані стресу, у світі навколо нас все одно продовжують відбуватися дивовижні речі. І вибір за нами: бачити їх у той момент, коли вони поряд, або ж дати прослизнути повз нас.
Ніхто не знає, до яких можливостей у майбутньому дійде людство, але якщо постаратися повірити у свої сили вже зараз, то здійсниться щось на зразок пророцтва, що самоздійснюється.
Прямо зараз напишіть собі те саме «послання», яке ви очікували б з майбутнього. Те, при відкритті якого ви зрозуміли б: далі точно все буде добре. І нічого, що ви його отримаєте від себе. Просто надайте йому такий вигляд, який би воно мало, якби й справді було з часу, який настане лише за роки: головне, щоб, тримаючи його в руках, ви справді занурювалися в той стан, ніби впевнені в тому, що все, що відбувається зараз, завершиться якнайкраще. І навіть якщо не впевнені: прямо зараз ви просто спокійні, а попереду на вас чекає захоплюючий квест.
Читайте також:
