Не важливо, чи стежимо ми за новинками музики чи вірні класиці, чи чуємо її по радіо із сусідського вікна чи через навушники – музика завжди була і є частиною нашого життя. Звичайні звукові хвилі, що відтворюються з певною частотою, наш мозок вміє сприймати таким чином, щоб вони могли впливати на нас.
Чи може музика зробити нас щасливішими
Як відомо, не всі наші емоції можуть бути виражені за допомогою слів – спектр емоцій людини настільки широкий, що часто ми навіть не можемо дати їм визначення. Але можемо відчути. І тут на допомогу приходить мистецтво як спосіб самовираження. Арт-терапія музикою – метод, який вже давно доказав свою ефективність. Джеральд Левінсон, американський теоретик музики, стверджує, що музична мова людського спілкування така ж виразна, як і будь-яка звична нам мова світу.
При цьому музика має набагато більш насичений емоційний заряд. Вплив музики на нервову систему людини було доведено як експериментально, а й практично. Ми всі знаємо, як відбивається сумна музика на внутрішньому стані: настає почуття пригніченості, пригніченості, апатії, залежно від того, в якому стані людина перебувала до прослуховування. Більш щасливі мотиви, в той же час, можуть покращити самопочуття не тільки на емоційному, а й на фізичному рівні. Але як відомо, всі люди різні, і може бути безліч методів, як покращити настрій за допомогою музики, що підходять індивідуально для кожної людини. Іноді необхідно достатньо часу для того, щоб пережити хвилюючу ситуацію, супроводжуючи прослуховуванням музики під настрій, а потім знову повернутися у форму – у більш піднесений стан, під звуки улюбленого оптимістичного треку.
Як музика впливає на креативність
Робота під музику для багатьох з нас приємніша і продуктивніша, ніж у тиші. У той же час, буває і так, що зайвий шум і ритм тільки відволікають, і налаштуватися неможливо. Особливо це стосується тих, чия робота пов’язана із творчістю. Однак і в цьому випадку є компромісне рішення.
Права півкуля мозку відповідає за творчі здібності, креативність, генерацію нових ідей. А ще не любить гучної музики, оскільки сильно перезавантажується, і не в змозі якісно обробити інформацію. Середній рівень шуму, навпаки, виступає в ролі каталізатора креативності, і ми починаємо помічати, що робота дається простіше та цікавіше. Варто звернути увагу, як багато художників, письменників та інших представників творчих професій обирають своїм робочим місцем не офіс, а, наприклад, кафе, парки та набережні.
Якщо ж погода чи можливості не дозволяють вибратися ближче до такого джерела шуму та організувати собі ідеальне робоче місце, завжди можна вибрати як помічник якийсь онлайн-ресурс, що дозволяє не тільки слухати музику, але й супроводжує її (або заміщає) затишними звуками, які зроблять роботу більш творчою: наприклад, шум дощу за вікном, тиха розмова, муркотіння кішки, потріскування каміна.
Відомо також, що музика впливає на ліву півкулю мозку, що відповідає за логічне мислення, та на розподіл функцій між лівою та правою півкулями – латералізацю. Тому музику корисно не лише слухати, а й грати.
Як визначити характер людини за музичними уподобаннями
Було б занадто грубим узагальненням, якби ми робили висновок про особисті якості людини, беручи до уваги лише зміст її чи його плейлиста. Але вчені з університету Геріота-Ватта (HWW) спробували знайти деякі закономірності, і з цією метою провели свої дослідження.
Експеримент складався із двох частин. У першій з них 36 518 людей з усього світу мали впорядкувати 104 музичні жанри з урахуванням того, наскільки вони їм подобаються. Потім учасники розбивалися на пари, і на основі списку з 10 композицій, що прослуховуються, визначали риси характеру один одного за заданими критеріями.
Узагальнена ситуація виглядала так. Якості, що значною мірою притаманні любителям жанрів:
- Блюз: креативність, товариськість, ввічливість, зарозумілість.
- Джаз: привітність, креативність, висока самооцінка.
- Класична музика: інтроверти, високе почуття власної гідності, творчість.
- Реп: товариськість, невелика егоцентричність.
- Опера: ввічливість, відкритість, творчість.
- Кантрі-енд-вестерн: працьовитість, легкість у спілкуванні з оточуючими.
- Регі (reggae): висока самооцінка, креативність, товариськість, не надто працелюбні.
- Танцювальна музика: креативні екстраверти.
- Heavy metal, важка музика: занижена самооцінка, але високий творчий потенціал.
Модель надто спрощена для того, щоб робити однозначні висновки, але можна спробувати з її допомогою дізнатися щось нове про себе та інших.
Корисна музика: кому і для чого
- Музика у машині. Якщо водієві хочеться чимось розбавити тишу, то вчені університету імені Бен-Гуріона (м. Беер-Шева, Ізраїль) рекомендують слухати лише вибіркову музику, оскільки часто та, що звучить із колонок автомобіля, негативно впливає на якість водіння.
- Лікувальна класична музика. Як вважають дослідники, які мали справу з пацієнтами, які перенесли інсульт головного мозку, класична музика має реабілітаційний ефект. Порівняно з тишею та нейтральним «білим шумом», класика збільшує тривалість концентрації уваги, покращує візуальну пам’ять.
- Музика для тренування. Тренування під музику не тільки приємніші, а й ефективніші. Улюблені ритмічні треки, які супроводжують біг, вправи або велотренування, здатні заглушити сигнали про втому, що надходять з м’язів в мозок, і допомагають рухатися довше. Крім того, людина найкраще розпоряджається своїм запасом енергетичних ресурсів. Але якщо тренування пов’язані з високим навантаженням, то такий біль заглушувати або ігнорувати неприпустимо.
Музика дивним чином вміє заповнювати почуттями, повертати у минуле, вганяти в депресію та овувати ейфорією. Кожна окремо взята мелодія служить подібно до ярлика, що направляє до певної ділянки пам’яті. Це означає лише одне – у звуках зображені ми самі, як це роблять кадри на фотографії, але по відношенню до нашого внутрішнього світу.
Це прихована здатність людини – жити минулим, але сподіватися на майбутнє, очікуючи, що нових якісних композицій, які стануть частиною нашого життя, буде дедалі більше.
