Раніше була найзеленіша трава та найсиніше небо. Люди були добрішими, світ – більш відкритим, а можливості, які залишилися на той час, вже точно не повторяться. Звичайно, так, як раніше, вважаємо ми, вже ніколи не буде. Тому починаємо шкодувати про всі втрачені можливості, не замислюючись про ті чудові речі, які можуть статися з нами в майбутньому.
У кожної людини, схильної до подібного роду жалю, свої причини, через які вона переключається з очікування кращого на спогади про «найкращі часи». Варто розібрати найпопулярніші та запропонувати рішення, як можна перестати озиратися на події у минулому та оптимістичніше дивитися в майбутнє.
1. Досвід наставників
Намагаючись допомогти у здобутті свого шляху, старші родичі, друзі, знайомі, вчителі та інші наставники часто посилаються на власний досвід, включаючи й власні помилки. Слухаючи цих людей, ми автоматично починаємо порівнювати, а чи не було на нашому шляху подібних помилок. Іноді ці приклади стають підтвердженнями: дійсно, потрібно було здобути іншу спеціальність, переїхати в інше місто, здобути інші навички, почати (або продовжити) спілкування з якимись людьми тощо. Ось тоді все було б інакше, тоді все вдалося б.
Рішення: у кожного – свій шлях, і те, що вам здається помилкою, може нею зовсім не бути. Навіть якщо зараз вам здається очевидним, що певні дії можуть призвести лише до певного результату, у майбутньому все може змінитися. Цілком можливо, що з «помилок» ви отримаєте не лише користь, а й перевагу. Намагайтеся порівнювати себе тільки з собою – тільки так можна рухатися вперед.
2. Прив’язка до штучно створених вікових обмежень
У 5 років варто було піти на художню гімнастику, у 11 – до музичної школи, у 17 – вступити до більш престижного вузу, а у 25 – перейти до іншої компанії, яка обіцяла великі перспективи. Звичайно, поки ми молодші, простір варіантів для вибору можливостей незрівнянно більший. Однак це не означає, що у більш старшому віці ці можливості відсутні зовсім.
Рішення: вік має свої переваги. По-перше, з віком ви починаєте краще розуміти себе, свої бажання і цілі, і хапаєтесь за все, що вам пропонує навколишній світ. Ваш вибір стає більш усвідомленим та продуманим. По-друге, багато можливостей, доступних раніше, не зникли за перегорнутою сторінкою паспорта. Існує безліч прикладів людей, які, незважаючи на вік, все ж таки наважувалися здійснити бажане.
Тому дійте, орієнтуючись на існуючі ресурси з сьогодення, а не минулого чи майбутнього. Намагайтеся зробити все, що у ваших силах, тут і зараз – тоді вам не доведеться знову шкодувати.
3. Схильність до максималізму в юності та до консерватизму – у зрілості
У дитинстві ми схильні до пізнання навколишнього світу, в юності – до підкорення всіх «еверестів». Коли стаємо ще дорослішими, гору дуже часто бере наша природна схильність до захисту від усього нового і невідомого. Всі ми знаємо, що з віком зважитися на зміни стає складніше. Про що, звичайно, знову доводиться незабаром шкодувати.
Рішення: заряджайтеся власною впевненістю у своїх силах, характерною для вас у минулому. Згадайте, як ви напевно знали, що вам під силу все задумане, і усвідомте, що це почуття можна повернути в сьогодення. Складіть перелік ваших якостей та умінь, які колись допомогли вам досягти того чи іншого результату – вони нікуди не поділися. Крім того, зараз у вас є перевага: підкріплена життєвим досвідом, впевненість перестала бути стрілою, що летить у нікуди, а набула чіткої траєкторії.
4. Песимістичне ставлення до майбутнього
Ті, хто має звичку бачити в майбутніх подіях щось особливе і багатообіцяюче для себе, менше жалкують про втрачене – вони частіше готові обирати найкраще вже з нового дня. У той же час, песимісти впевнені: нічого кращого, ніж було запропоновано, вже не буде. У багатьох випадках такий скептицизм не має нічого спільного з реальним станом речей, і в результаті будь-які можливості залишаються непоміченими через потік негативу.
Рішення: згадайте, що допомогло вам досягти тих чи інших успіхів у минулому, і переконайтеся, що ці ж ресурси (люди, час, знання, навички тощо) є і у вашому сьогоднішньому дні, а не залишилися у минулому. Спробуйте використати ті ж механізми для досягнення цілей. Також дайте собі відповідь на запитання – чи дійсно те, що відбувається в навколишньому світі, безпосередньо впливає на все те, що відбувається у вашому житті? Частково впливає, звичайно ж, але не настільки сильно, щоб позбавити вас усіх можливостей у майбутньому.
5. Вибіркове ставлення до подій
Повертаючись у пам’яті до того, що відбувалося в попередні роки життя, ми вибираємо переважно ті події, які викликають позитивні емоції. А в теперішньому нерідко забуваємо про ті явища, які все ж таки дарують радість щодня.
Решение: абстрагуйтеся і усвідомте, що і в сьогоднішньому дні вистачає моментів, про які ви завтра згадуватимете із жалем. Тому перемкніть фокус уваги зі сприйняття виключно загроз поточного дня на його можливості. Про що б ви згадували з радістю наприкінці сьогоднішнього дня? Це ті самі приводи для радості та вдячності. Не давайте їм піти у минуле непоміченими.
Джерело: ThePoint
