Ми знаємо, що слова, які ми використовуємо, впливають на наш внутрішній стан. Тут є і зворотний зв’язок: те, як ми почуваємося, виявляється у тому, які слова ми використовуємо у повсякденності. У той же час, нещодавні дослідження показали: люди в різних культурах, носії різних мов найчастіше схильні до позитивної лексики.
В 1969 пара психологів з Університету Іллінойсу почала вивчати, як використовують слова люди в різних культурах. Вони дійшли висновку, що незалежно від своєї культури люди схильні використовувати позитивні слова частіше, ніж негативні. Це відкриття стало відоме як теорія Поліанни, і названо на честь героїні роману Елеанор Портер, написаного в 1913 році, що розповідає про дівчинку, яка завжди прагнула знайти щось хороше в будь-якій ситуації.
Але незважаючи на широку популярність, це дослідження охоплювало дуже мало людей, і його результати не могли бути об’єктивними. Питання вимагало такого всеосяжного вивчення, щоб не викликати сумнівів.
Люди природним чином прагнуть використовувати більше позитивних слів у своїй лексиці.
Пітер Додд і його колеги з Computational Story Lab в Університеті Вермонта виміряли частоту позитивних і негативних слів в сукупності 100 000 слів з 24 мов, що представляють різні культури по всьому світу. Вони дійшли до того ж, що і автори теорії Поліанни.
Дослідники почали з того, що зібрали корпус слів з 10 мов, включаючи англійську, іспанську, французьку, німецьку, бразильську, португальську, корейську, китайську, російську, індонезійську та арабську. Для кожної мови вони вибрали 10 000 слів, що найчастіше використовуються. Команда попросила носіїв мови оцінити свої відчуття від кожного слова, поставивши оцінку за шкалою від найнегативніших чи сумних до позитивних чи щасливих. Загалом вони зібрали 50 оцінок на кожне слово, і в результаті вийшла велика база даних близько 5 мільйонів індивідуальних оцінок. На основі були побудовані графіки сприйняття слів кожної мови.
Усі мови показують явний перекіс у бік позитивних слів. Їх список очолює іспанська мова, в якій виявилося більше слів, що виражають щастя, слідом йде португальська, за нею – англійська. Китайська мова замикає цей рейтинг як мову з меншою кількістю таких слів.
«Слова – атоми людської мови – представляють емоційний спектр з універсальною позитивною динамікою», – кажуть дослідники, продовжуючи використовувати ці висновки як лінзу, якою оцінюють емоційні зміни полярності в романах. Тепер вони підраховують кількість позитивних та негативних слів у відомих творах.
Шкала, за якою читачі оцінювали слова, які вживаються з розвитком сюжету роману «Мобі Дік»
Наприклад, «Мобі Дік» та «Злочин і кара» закінчуються на низьких нотах, тоді як кульмінація книги «Граф Монте Крісто» відрізняється підняттям позитивності. Приблизно так читач сприйматиме ці романи. Дослідники пропонують детальніше розглянути розподіл позитивних та негативних слів у популярних романах, і для цього створили сайт, на якому також можна самим взяти участь в оцінці кожного зі слів, і тим самим вплинути на підсумковий показовий результат. Тут же можна дізнатися, як те саме слово сприймається в різних мовах. Наприклад, за шкалою від 1 до 9, де 9 це абсолютне щастя, німці оцінюють слово «подарунок» на 3,54. Для порівняння: англійці вважають слово «подарунок» дуже позитивним і дають йому 7,72 бали.
Це цікаве дослідження, яке показує загальний ухил у бік позитивності людської мови. І воно чудово вписується в ширшу частину досліджень у галузі психології, припускаючи, що позитивний настрій відіграє важливішу роль для існування більшості людей, ніж негативний. Наприклад, ми схильні згадувати приємну інформацію точніше, ніж неприємну.
Дослідження порушує низку цікавих питань. Наприклад, чим пояснюються відмінності у позитивності.
Чому китайська – менш щаслива мова, ніж німецька чи португальська, чи будь-яка інша мова у дослідженні? І чому іспанська – найщасливіша?
Це питання на майбутнє. Але тепер зрозуміло, що Додд і його команда змогли показати, який величезний внесок може зробити аналіз даних в лінгвістику і психологію, якщо організувати його як краудсорсингове дослідження. Такий спосіб застосовується не вперше, але має стати стандартом, яким оцінюватимуться інші дослідження. Наприклад, аналіз тональності слів став важливим інструментом для дослідження настроїв у Twitter – від ставлення до певних товарів до політичної приналежності. Але якщо є сильний ухил насамперед у бік позитивності мови, це, безсумнівно, є важливим чинником, який слід брати до уваги.
